Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 924/351/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Світанок" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 у справіГосподарського суду Хмельницької областіза позовомПрокурора Ізяславського району Хмельницької області до Ізяславської райдержадміністрації Хмельницької області Фермерського господарства "Світанок" провизнання недійсними розпорядження та договору,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Клюге Л.М. (посв. № 014652 від 17.01.13),

відповідача-1: не з'явились,

відповідача-2: Малецький О.М. (дов. від 05.08.15),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 25.05.2015 господарського суду Хмельницької області позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації від 02.08.2011 № 448/2011-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерському господарству "Світанок", загальною площею 50 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Радошівської сільської ради; визнано недійсним договір оренди землі від 15.11.2011, зареєстрований 18.11.2011 у відділі Держкомзему в Ізяславському районі під № 682210004001296.

Постановою від 10.08.2015 Рівненського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ФГ "Світанок" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 07.03.2000 на підставі рішення Ізяславської районної Ради народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області від 07.12.1999 № 12, гр. ОСОБА_6 видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 50 га, яка розташована на території Радошівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

24.01.2001 проведено державну реєстрацію фермерського господарства "Світанок", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №645870 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2015.

ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_6 помер (актовий запис про смерть від 18.08.2004 № 26), у зв'язку з чим права на фермерське господарство переоформив на себе його син ОСОБА_7 (виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Листом від 04.07.2011 №8 ФГ "Світанок" звернулося до Ізяславської районної державної адміністрації з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування (на умовах оренди) фермерському господарству "Світанок" на території Радошівської сільської ради Ізяславського району та надання земельної ділянки площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років з метою ведення фермерського господарства.

08.07.2011 Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі внесено Ізяславській районній державній адміністрації пропозицію №01-14/898 про надання фермерському господарству "Світанок" земельної ділянки загальною площею 50,0 га, з метою ведення фермерського господарства в оренду строком на 49 років із земель Радошівської сільської ради.

Розпорядженням від 02.08.2011 №448/2011-р Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди фермерського господарства "Світанок" на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, розроблену ПП "Ізяслав-Експерт", та надано фермерському господарству "Світанок" земельну ділянку загальною площею 50,0 га у користування на умовах оренди строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради. Також, встановлено орендну плату в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням, що до використання земельної ділянки приступити після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Листом від № 12 05.08.2011 ОСОБА_7, як директор ФГ "Світанок" звернувся до Ізяславської районної державної адміністрації з проханням вилучити земельну ділянку площею 50 га з постійного користування з послідуючим використанням її на умовах оренди, у зв'язку з смертю його батька ОСОБА_6 - засновника фермерського господарства "Світанок" та переоформленням корпоративних прав по фермерському господарству на себе, у зв'язку з чим Управлінням Держкомзему в Ізяславському районі внесено пропозицію від 05.08.2011 №01-24/946 до Ізяславської РДА про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05.08.2011№ 451/2011-р припинено право постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства "Світанок", загальною площею 50,0 га із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради, вищевказану ділянку передано в землі державної власності, рекомендовано управлінню Держкомзему в Ізяславському районі внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

Рішенням 18.10.2011 №14 дев'ятої сесії шостого скликання Ізяславської районної ради Хмельницької області, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надавалась в оренду ФГ "Світанок" для ведення фермерського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

На підставі зазначеного вище рішення між Ізяславською районною державною адміністрацією та ФГ "Світанок" укладено договір оренди земельної ділянки від 15.11.2011, зареєстрований в Державному реєстрі земель 18.11.2011р. за №682210004001296, за умовами якого ФГ передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, загальною площею 50,00 га, у тому числі 50,0 га ріллі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки якої становить 336327,70 грн.

Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).

Згідно п.п. 18, 20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення та у 5-ти денний строк після державної реєстрації цього договору, за актом її приймання-передачі.

18.11.2011 сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом 05.02.2015 № 9 Радошівська сільська рада Ізяславського району звернулась до прокурора Ізяславського району, з повідомленням про те, що на території сільської ради обробляється земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 50 га фермерським господарством "Світанок", відведення даної земельної ділянки відбувалось без погодження з органом місцевого самоврядування, в зв'язку з чим сільська рада просила перевірити правомірність використання вказаної земельної ділянки фермерського господарства "Світанок" та за наявності підстав вжити заходи представницького характеру.

На запит прокуратури Ізяславського району Ізяславська районна державна адміністрація листом від 24.02.2015 № 78/13-13/407/2015 повідомила, що протягом 2007-2011 років розпорядження голови районної державної адміністрації про надання фермерському господарству "Світанок" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів для надання земельної ділянки в користування на умовах оренди на території Радошівської сільської ради не приймалось. Надання фермерському господарству "Світанок" в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 50 га, розташованої за межами населених пунктів на території Радошівської сільської ради (відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.08.2011 № 448/2011-р) здійснювалося без проведення земельних торгів.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Прокурора Ізяславського району Хмельницької області з позовом у даній справі.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перелік випадків надання земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду, визначений ч.2 ст. 134 Земельного Кодексу України, не містить випадку передачі юридичним особам земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення торгів.

Положення ч.1, ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України в частині надання саме громадянину, а не юридичній особі права отримання земельної ділянки для фермерського господарства кореспондується з ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство".

В частині застосування строків позовної давності суди виходили з того, що прокурору Ізяславського району стало відомо про порушення, викладені у позовній заяві, лише після звернення Радошівської сільської ради з листом №9 від 05.02.2015, що свідчить про те, що прокурором не пропущено строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені при недостатньому дослідженні дійсних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Відповідно до статті 29 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Положеннями статті 268 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 цього Кодексу зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу I Закону України

"Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, що виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Оскільки положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю спрямоване на захист прав власників та інших осіб від держави, то з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, дія цієї норми не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист прав державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

Отже, на такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, й на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68гс15.

Враховуючи викладене вище, у порушення вимог частини першої статті 261 ЦК України та наведеної вище правової позиції Верховного Суду України, судами не досліджувалось питання початку перебігу позовної давності, саме державою в особі її органів, а не прокурором, який звернувся з позовом у даній справі.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави, що відповідає також положенням статей 15 та 16 Цивільного кодексу України щодо підстав судового захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права особи, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання договору недійсним.

У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є як невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, так і порушенням у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У випадку, коли судом не встановлено порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому слід зазначити, що, посилаючись на порушення інтересів держави тим, що надання ФГ "Світанок" земельної ділянки відбулось без дотримання порядку, встановленого ст. 135 ЗК України, прокурором, а також в подальшому судами не враховано того факту, що спірна ділянка вже була надана, саме для створення та ведення ФГ "Світанок" і доказів того, що остання використовувалась не за призначенням або вибула з користування цього господарства судам надано не було. З 1999 року ФГ "Світанок" належно користувався наданою земельною ділянкою, а з моменту укладення договору оренди вчасно сплачував орендну плату. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Спірні правовідносини виникли у зв'язку із смертю гр. ОСОБА_6 та прагненням гр. ОСОБА_7 оформити належне землекористування цією ділянкою.

До того ж, судами не взято до уваги посилання відповідача на той факт, що на базі ФГ "Світанок" розпочалась реалізація міжнародного бізнес проекту в сільському господарстві України із залученням іноземних інвестицій в сільське господарство держави, а відтак, судам слід встановити наявність порушеного права держави або охоронюваного законом інтересу держави у зв'язку з прийняттям спірного розпорядження та подальшого укладення на його підставі договору оренди земельної ділянки.

За приписами ст. 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюються на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. В частині 2 вказаної статті зазначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку судами попередніх інстанцій порушено принцип, закріплений ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки суди обох інстанцій при прийнятті рішень у даній справі приймали до уваги докази лише однієї із сторін, не надавши належної правової оцінки доводам іншої сторони, не оцінивши та не дослідивши усіх фактичних обставин справи у їх сукупності.

З огляду на ч. ІІ ст. 1117, згідно якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення 25.05.2015 господарського суду Хмельницької області та постанову від 10.08.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/351/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.